Відділ гідрометзабезпечення є складовою частиною Дунайської гідрометобсерваторії. До складу відділу входять дві прогностичні групи: синоптична і гідрологічна. Фахівці відділу по освіти, професійної підготовки, кваліфікації та досвіду роботи забезпечують виконання завдань відділу на досить високому рівні.

Основними завданнями виробничої діяльності відділу є:

• складання морських прогнозів погоди по ділянці Рені-Швидкий р.Дунай, Жебріянської бухті, портам Ізмаїл та Усть-Дунайськ, а також прогнозів загального користування по місту Ізмаїл, прогнозів гідрологічного режиму по всьому судноплавному Дунаю, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ;
• забезпечення місцевих органів влади, населення та інших споживачів інформацією про фактичні та очікувані гідрометеорологічні умови, попередженнями та оповіщенням про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища.

З метою виконання поставлених завдань відділу здійснюється:

• складання та доведення до споживачів метеорологічних і гідрологічних прогнозів, довідкових матеріалів, попереджень і оповіщень про загрозу і виникнення небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, різких змінах погодних умов по обслуживаемому району;
• доведення до споживачів гідрометеорологічних прогнозів і попереджень, отриманих від інших прогностичних організацій Державної гідрометеорологічної служби;
• аналіз небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, бере участь в обстеженні території, на яку вони впливали, і оцінку розміру шкоди від них;
• вивчає потреби підприємств в інформації про гідрометеорологічні умови та їх вплив на господарську діяльність, удосконалить форми взаємодії зі споживачами;
• здійснює в установленому порядку платне спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування підприємств і установ;
• проводить випробування та впровадження нових методів для складання гідрометеорологічних прогнозів;
• здійснює обробку та систематизацію фондового матеріалу.

Відділ взаємодіє з іншими організаціями Державної гідрометслужби відповідно до «Положення про Дунайської ГМО». Співпраця з замовниками здійснюється на договірній основі.

Технологія підготовки короткострокових прогнозів погоди

Науково-технічний прогрес і розвиток обчислювальної техніки поступово розширюють можливості і точність автоматизованих об’єктивних методів прогнозу погоди. Проте, практичні вимоги до прогностичної продукції часто виходять за рамки нинішніх можливостей технологій чисельних прогнозів погоди.

Основні обмеження автоматизованих технологій чисельних прогнозів погоди обумовлені недосконалістю використовуваних гідродинамічних моделей атмосфери, а також неповнотою і неточністю інформації про вихідний стан атмосфери і її підстильної поверхні.
Гідродинамічні моделі атмосфери прогнозують не локальна, а усереднені по осередках розрахункової координатної сітки значення метеорологічних параметрів. Недостатньо висока просторова деталізація, зокрема, обмежує можливості гідродинамічних моделей атмосфери відтворювати екстремальні характеристики і різкі зміни погоди, як правило, представляють найбільший інтерес для споживачів прогнозів.
У гідродинамічних моделях атмосфери представлені лише основні погодообразующих механізми. Фізичні процеси при цьому відтворюється наближено. Наслідком цього є різного роду систематичні помилки прогнозів.

На сьогоднішній день технології чисельних прогнозів погоди не здатні прогнозувати цілий ряд явищ погоди. Багато з явищ погоди, включаючи небезпечні явища, мають локальний характер і складну природу освіти, яку в даний час важко описати формально для повної автоматизації прогнозу цих явищ з прийнятним рівнем успішності. З цієї причини тумани, ожеледь і інші явища прогнозуються в основному фахівцями прогнозистами, які добре знають умови їх утворення і розвитку в конкретному регіоні.
Для підготовки короткострокового прогнозу погоди необхідна інформація про властивості повітряної маси, що переміщається в пункт або район прогнозу, і про характер її трансформації в часі і просторі. У міру збільшення завчасності прогнозу і швидкості повітряного переносу просторово-часові масштаби аналізованих прогнозистом атмосферних процесів зростають. Останнє означає, що інформаційна база та функції прогнозистів повинні змінюватися в залежності від необхідної завчасності прогнозу.

Дунайська ГМО випускає як власне короткострокові прогнози погоди (на термін 12-72 годину), так і прогнози погоди на поточний день (сверхкраткосрочних прогноз погоди). При підготовці цих прогнозів необхідно враховувати специфіку їх інформаційної бази.

Відмінності тут носять головним чином кількісний характер і проявляються в необхідній мірі деталізації і відносній цінності окремих видів фактичної і прогностичної інформації. У той же час між крайніми прогностичними завчасно (кілька годин і кілька діб) існують цілком певні якісні відмінності. Вони пов’язані з тим, що перша представляє середній (або мезомасштабної) діапазон атмосферних процесів (характерні горизонтальні просторові масштаби — від кілометрів до сотень кілометрів), а друга відповідає синоптичних масштабами (горизонтальні просторові масштаби порядку тисяч кілометрів).

Прогноз мезомасштабних процесів (сверхкраткосрочних прогноз і, особливо, прогноз поточної погоди) повинен будуватися на інформаційній базі з адекватною завданню ступенем просторово-часової деталізації вихідних даних. Недостатня забезпеченість інформаційної бази деталізованими даними зводить прогноз до «фонового» прогнозом і істотно знижує його потенційну інформаційну цінність.

Життєвий цикл деяких погодних явищ (наприклад, шквалів, злив і т.д.) варіює від хвилин до десятків хвилин. Можливості прямого прогнозу такого роду явищ за допомогою гідродинамічних моделей атмосфери вельми обмежені, що обумовлюють пріоритетну роль даних спостережень як інформаційної основи прогнозу поточної погоди.

Так як контактні спостереження за станом атмосфери, як правило, рознесені в просторі досить широко, вони не завжди здатні забезпечити достатній ступінь деталізації для оцінки параметрів переміщення погодообразующих структур і зон окремих погодних явищ. З цієї причини крім контактних метеорологічних спостережень для підготовки прогнозів поточної погоди та сверхкраткосрочних прогнозів використовуються супутникові знімки.

Для діагнозу поточного стану атмосфери при підготовці прогнозу враховується інформація про стратифікацію повітряних мас за результатами вертикального зондування атмосфери.

Крім об’єктивних фактичних і прогностичних даних, у фахівця-прогнозиста завжди присутній концептуальна модель гідрометеорологічних процесів, тобто система знань і уявлень про механізми утворення, структуру і життєвих циклах прогнозованих явищ. Ступінь адекватності цієї концептуальної моделі — предмет кваліфікації фахівця-прогнозиста, забезпечується поточним рівнем наукового знання в даній галузі, спеціальною освітою та досвідом.

Звіт виконання плану гідрометеорологічної діяльності відділу гідрометзабезпечення за 2020 рік‎